Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безсловесний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безголосий — а, е. 1) Який втратив голос. || Який має поганий або слабий голос. || Глухий, неголосний. 2) перен. Беззвучний, тихий; німий. 3) перен. Безсловесний … Український тлумачний словник
безмовний — а, е. Який нічого не говорить, мовчить. || Який неохоче розмовляє, мовчазний. || Який не має здатності говорити; безсловесний. || перен. Який не наважується подати голос, висловити свою думку; боязкий, покірний. || Який виявляється без слів, не… … Український тлумачний словник
безсловесність — ності, ж. Абстр. ім. до безсловесний … Український тлумачний словник
безсловесно — Присл. до безсловесний … Український тлумачний словник
безмовний — (який нічого не говорить), німотний, німий, мовчазний; безсловесний (який не може говорити); боязкий, покірний, покірливий, тихий (який не наважується висловити свою думку) … Словник синонімів української мови
німий — 1) (який не говорить, позбавлений здатности говорити); безмовний, безсловесний, без язикий (в образно підсилювальній функції про людей і взагалі живі істоти); безголосий (який утратив голос) 2) див. тихий I, 2) … Словник синонімів української мови
покірний — (який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; який виражає покору), покірливий, смирний, сумирний, безвідмовний, безсловесний, неремстивий, шовковий; слухняний (часто про дитину); принижений, підвладний (який не може чинити… … Словник синонімів української мови
